Для українців вишиті сорочки є символом національної ідентичності. Наразі їх носять по всьому світу на знак підтримки нашої культури і традицій, що набуло особливого сенсу під час війни.
Свято покликане зберегти давні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу, тому відзначають його одягнувши вишиванку.
За історичними відомостями, вишиті сорочки з’явилися на українських землях ще до VI століття.
Якщо говорити про мотиви, які зустрічаються в українській вишивці, то найдавнішими вважаються геометричні візерунки: різноманітні ромби, зигзаги, кола, хвилясті лінії, меандри, цятки тощо. Водночас використовувалися такі вишивальні техніки як пряма гладь та “ретязь” (різновид “хрестика”). Остання була особливо популярною на заході сучасної України. Люди завжди вірили, що вишивка слугуватиме оберегом для того, хто носитиме сорочку.
Кожен регіон України може похвалитися своїм унікальним вишиваним орнаментом. Серед них зустрічаються різноманітні геометричні фігури, квадрати, ромби, хрестики, а також квіти, тварини.
Дослідники української вишивки налічують понад 200 старовинних швів на основі 20 технік вишивання (гладь, колосковий шов, низь, вузлики, шнурочок, кручений шов, вирізування, виколювання, козлик, плетінка, мережка).
-
На Тернопільщині переважає чорний колір у вишивці.
-
Центральні регіони України часто використовували вишивку білими нитками, і акцент був більшим на рельєфність візерунка, ніж на колірну гаму.
-
Білим по білому вишивали на Полтавщині.
-
На Житомирщині були розповсюджені геометричні візерунки в основному червоною ниткою на білому тлі. На сорочках зображували виноград – символ сім’ї; калину, яка уособлювала українську духовність.
-
На вишиванках із Сумщини зображували птахів та квіти.
-
Чернігівщина характеризується чітким та дрібним хрестиком.
-
На Київщині цінувалося поєднання біло-червоно-чорних відтінків квіткових мотивів.
-
На Півдні – самобутні малюнки, вишиті хрестиком, переважали квітчасті мотиви.
-
Захід України багатий на квітчасті та яскраві орнаменти.
-
У східних регіонах під час вишивки частіше використовували червоні та чорні (Донеччина) або червоні та блакитні (Луганщина) кольори, зображували пишні квіти, дерева.
Види орнаменту та техніки відрізнялися не тільки від регіону до регіону, а й від сім’ї до сім’ї. Вони передавалися з покоління до покоління.
Так вишивана сорочка стала невіддільним елементом культури, історії та “генетичним кодом” українського народу.
Популяризацією вишиванки серед української інтелігенції займався Іван Франко. Саме він був першим, хто сміливо поєднував вишиту сорочку з діловим піджаком.
Особливе значення День вишиванки має 2024 року – тоді, коли Росія продовжує повномасштабну війну проти України. Одягнена вишиванка 16 травня є символом незламності українського духу, заявою на весь світ про те, що українці – вільний народ.
День вишиванки — подія, яка покликана зберегти українські традиції, передати їх наступному поколінню.
День вишиванки об’єднав викладачів та студентів факультету математики та інформатики Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника